Вуличний філософ Banksy

“The invisible man of graffiti art”

New Yorker

“Banksy is a genius and a madman”

знайомий Бенксі

В той час, як інші художники займаються самопіаром, беруть участь в усіх можливих виставках, шоу та бієннале, Бенксі вдається залишатись найцікавішим у сучасному мистецтві, навіть не розкриваючи свого імені. Існують різні версії - Робін Бенкс, Роберт або Робін Каннінгем. Однак все це лише здогадки. 

В січні цього року на аукціоні eBay одним з лотів було виставлене справжнє ім’я британського художника.  Продавець, зареєстрований на сайті аукціону під ніком jaybuysthings, стверджував, що зумів з'ясувати ім'я художника, зіставивши дані про продажі його робіт з податковою документацією. Стартова ціна лоту складала лише 3 тис. дол., але на кінець торгів досягла суми 999 999 дол. В кінці аукціону (19 січня) jaybuysthings мав передати переможцю папірець з написаним на ній ім'ям. Таким чином, щасливець міг стати єдиним в світі, хто знатиме справжнє ім’я скандального Бенксі. Але з невідомих причин в останній момент лот було знято з торгів (одне із пояснень – це був нематеріальний актив, а тому не міг виступати предметом продажу на аукціоні). Так що загадка «невидимого арт-терориста» під псевдонімом Бенксі залишається нерозкритою.

Бенксі лише 37, а він вже став живою легендою стріт-арту. Одні кажуть, що він дуже любить піццу, інші – що в нього у вусі срібна сережка. Чоловік, який здавав йому в оренду склад для проведення виставки, стверджує, що Бенксі часто носить футболки, шорти та снікерси. Але єдиний відомий факт у його біографії – те, що він народився у Брістолі.

Бенксі почав малювати граффіті, коли йому було 14. «Коли тобі 14 або 15 років, світ здається величезним. Ти хочеш залишити свій слід, але ніхто не слухає, що ти кажеш. Тоді одного разу ти береш вночі балончик з фарбою, а під ранок люди раптом помічають тебе» - розповів сам Бенксі в ексклюзивному інтерв’ю для британського видання The Sun.

Спочатку Бенксі малював в класичному нью-йоркському стилі граффіті, з великими буквами і символами. Але це йому давалось нелегко, тоді винайшов власну техніку – за допомогою трафарету, -  яка стала його візитною карткою, відомою на весь світ.

Першою скандальною роботою Бенксі, яка прогриміла на весь Туманний Альбіон, стало зображення констеблів, які цілуються. Погодьтеся, важко пройти байдуже повз таку картинку на стіні:

Переїхавши до Лондона, художник прикрасив своїми творіннями вулиці британської столиці: «На вулицях море знаків, які вказують нам, що робити. І бігбордів, які продають всяку фігню…Тому я вважав, що у мене теж є право щось сказати. Місто не може бути діалогом лише з одним учасником».

Але Бенксі не обмежується традиційним місцем стріт-арту - стінами. Його роботи можна знайти в найпрестижніших галереях світу: Tate Modern, New York Museum of Modern Art, Metropolitan Museum of Art, Brooklyn Museum, British Museum та American Museum of Natural History. Не бажаючи довго чекати, поки його картини офіційно приймуть в галерею, він непомітно прокрадається туди у вигляді милого дідуся та вішає їх поряд із класичним мистецтвом. Уявіть собі, замасковане під античність полотно «Бенксіус Максимус» із зображенням мисливця Кам’яного віку з візком із супермаркету провисіло у Британському музеї понад 8 днів!

 Бенксі здійснив справжню революцію в сучасному мистецтві. Хто б міг подумати, що роботи вуличних художників граффіті будуть продаватись на аукціоні Sotheby’s за тисячі доларів! Досить кругленьку суму за одну з робіт художника заплатив і відомий всім Бред Пітт. Звичайно, виставляються там не уламки стін, а полотна, на яких Бенксі теж пише свої скандальні картини. Найдорожчою роботою легенди стір-арту, проданою на Sotheby’s, стало полотно “Keep it Spotless” (214 x 305 cm, 1 870 тис. дол.) – пародія на серію картин зірки сучасного мистецтва Демієна Херста “Pharmaceuticals”.

І не дивлячись на це, сам Бенксі не вважає свої роботи високим мистецтвом.

«Мистецтво – останній з великих картелів. Купка людей його робить, купка придбає, купка показує. Але мільйонам тих, хто приходить на нього подивитись, немає що сказати. Я не прагну законсервувати себе в галереях. У мене прямий діалог з людьми».

І він дійсно не консервує себе в галереях. У 2010 році Бенксі взяв участь у кінофестивалі Берлінале зі своїм фільмом «Вихід через сувенірну крамничку» (Exit Through the Gift Shop), потайки пройшовши в зал по червоній доріжці. Фільм не просто набув широкого розголосу, його навіть номінували на премію Оскар-2011 в категорії «Кращий документальний повнометражний фільм». Це фільм про стріт-арт, знятий зірками стріт-арту. Ідея фільму проста: ексцентричний французький фільммейкер вирішує зняти кіно про вуличне мистецтво. Він знайомиться з відомими графітчиками, вливається в їх компанію і намагається зловити в об’єктив своєї камери загадкового і скандального Бенксі. Йому це вдається, більше того, вони стають друзями, і Бенксі надихає француза на розписування стін.

«The world’s first street art disaster movie» – кажуть творці картини. Ще одна революція. Цього разу в кінематографі.

«Круто, звичайно, коли твої картини висять у музеї. Але мені набагато комфортніше, коли вони прикрашають якусь стіну чи розвалюху в парку. Граффіті завжди було тимчасовою формою мистецтва. Ти малюєш, вони витирають. Взагалі, це такий арт, на який краще всього кинути оком, коли проїжджаєш повз нього на автомобілі. Не для книг з історії мистецтва».

 Можливо, їх витруть зі стін, але вони назавжди залишаться в історії сучасного мистецтва і в головах людей. Бо це роботи, які говорять про бажання змінити світ на краще і нікого не залишають байдужим.

P.S. До речі, про стіни. Приглянула величезну пусту стіну практично в центрі міста. Вона чекає свого героя. Можна було б і Бенксі запросити, але, як сказав вчора мій друг Женя, в нас і своїх художників вистачає. Так що пишіть, здам адресу ;)