Foros Forever

Є в Криму одне місце, за яким я сумую найбільше. Особливо навесні, коли там починають цвісти мигдальні дерева та розмарин і наповнювати повітря солодкими пахощами. Форос. У перекладі з грецької - вітер. Який, до речі, дійсно там може голову знести, але водночас наповнює таким яскравим відчуттям свободи і простору.

Кілька тижнів тому, перебираючи старі блокноти і книги, знайшла маленький записник зі своїми останніми враженнями з Фороса. І одразу хвилею накрила ностальгія за тим райським куточком у найпівденнішій точці України. В ті весняні дні я просто любила сидіти на пляжі і спостерігати за всім навколо, ловити і записувати кожну мить. Такий собі імпресіонізм на папері.

"31 березня. Сиджу на березі у Форосі і насолоджуюся першим весняним сонцем. Так добре примружитися, як кіт, слухати шум хвиль і вдихати свіжий запах бризу. Щойно по гальці пройшла пара років 40-ка, такі усміхнені, з великими рюкзаками. З ними 2 собаки - породи російський спанієль (майже білий Бім - чорне вухо). Пси з розгону забігли в море і потім від радості качались по дрібній гальці біля самої води. Зліва від мене молода мама з хлопчиком кількох місяців. Зовсім ще малесенький, але вже сидить і грається теплими камінчиками. Мама щаслива. Вона в футболці, як і я, і на спині в неї по талії - велике татуювання. Шкода, малюнок здалека не роздивитись. Атмосфера на березі нагадує пляжні курорти початку ХХ століття, бракує тільки смугастих тріко і мереживних парасольок.

Ось прийшла компанія підлітків з кольоровими ковпаками на голові, напевно, у когось День народження. А може це вже студенти? Один із них з густою бородою. Як же, мабуть, класно святкувати День народження на пляжі під шум хвиль...Перший пішов! Так невпевнено заходить у воду. Підозрюю, що холодно. Так і є. Вибігає. Всі фотографуються з героєм. В обнімку.

Вода неймовірно красивого кольору. Мого улюбленого. Turquoise.  Чиста. Прозора.

Права нога нагрілась на сонці, так приємно припікає. Важко повірити, що позавчора я потрапила у снігову бурю і ледве добралась додому. 

Тим часом компанія з Дня народження п'є вино з великих скляних келихів на високій ніжці. Vive l'art de vivre! Вони насолоджуються і теж мружаться від щастя. 

Біла допитлива чайка підпливла до самого берега. Маленький хлопчик намагається поцілити в неї галькою, але вона не піддається на провокації і продовжує щось виловлювати у воді та підпільно спостерігати за людьми на пляжі. 

Як же я люблю сонце! Я жити без нього не можу. Дивно, що не впадаю в сплячку на тих довгих 5 місяців, коли його так не вистачає.

Справа ще одна компанія. Дві стильні пари. Вони принесли кальян. Один із них нагадує здалека героя фільму "Пригоди Електроніка" - такий кучеряшка. От тільки це вже дитя 2000-х - вузькі рожеві штанці, вузький галстучок і айфон. Як же без нього, навіть на пляжі. У них коцик - червоно-зелена шотландка.

Хвилі на горизонті темно-смарагдового кольору. Нагадують групку пінгвінів, які то пірнають, то знову виринають.

Вперта чайка тим часом не зрушує зі свого місця і чимось нагадує буйок. Але ось нарешті припаркувалась на березі і допитливо все розглядає у пошуках їжі.

Малюк татуйованої мами починає повзти у мій бік. А чайка знову у воді.

Далеко на пірсі стоїть хлопець і дивиться на пляж. Можливо, спостерігає за всім, як і я?"

"3 квітня. Сьогодні море трохи штормить, і вітер холодний, хоч і сонячно. Місце дислокації змінити не можна - сиджу на улюбленому пляжі і дихаю морем. Справа від мене голуби. Дивно, чайок не видно. Це пара - голуб і голубка. Вона нахохлилась і сидить на камінчиках. Чимось на мене подібна в цей момент :) Коханий ходить навколо неї. На лапці - кільце. Напевно, з якоїсь голуб'ятні. 

Пляжем гуляє молода пара з маленьким хлопчиком. Такі красиві. Фотографуються на фоні моря. Він - високий брюнет, вона - мініатюрна блондинка з довгим кучерявим волоссям. 

Ще одна пара - двоє стареньких. Одразу видно, що ведуть здоровий спосіб життя. Такі худенькі та рухливі. Бабулька спочатку роззулася і пробіглась по гальці, щоб розім'яти ступні. Потім роздягнулась і пішла купатись. Аж не віриться, адже день такий холодний! Так мило, в цей час її супутник сидить на пляжі і робить замальовки у блокноті з екскізами. У здоровому тілі - здоровий дух і здорова творчість!"

"4 квітня. День прекрасний. Сьогодні хоч і похмуро, але набагато тепліше. На моєму улюбленому пляжі сьогодні пусто. Немає навіть чайок. На сусідньому бачила щойно премилу картину - хлопець років 35-ти фотографував море, берег і білосніжну болоночку, яка бігала навколо нього. Так щиро сміявся. Стільки премилих моментів кожного дня! Так хочеться запам'ятати, залишити з собою кожну хвилину фороського життя. 

На пляжі сьогодні знову голуби. І знову є той самий, з кільцем на лапці. Сидять і дивляться на море, зовсім як ангели з фільму "Місто янголів".

Як же я радію тепер, що не викинула той маленький блокнотик і залишила собі ті теплі миті з фороського узбережжя. Це як у Хемінгвея. Тепер це свято, яке завжди зі мною.