Показ дописів із міткою Фріда Кало. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Фріда Кало. Показати всі дописи

понеділок, 13 грудня 2010 р.

Cinéma або Фільми, що надихають. Ч.І

Коли приходить зима і все навколо засипає лапатим снігом, так хочеться залізти під теплу ковдру, приготувати гаряче какао з молоком в улюбленому горнятку, запалити камін і влаштуватись перед телевізором. Тому, написавши цілий пост про улюблені книги, не можу оминути увагою фільми, які мене надихнули в свій час на нові картини.
Навіть коли зовсім немає бажання брати пензлик в руки, я просто вмикаю улюблене кіно - і після його перегляду все змінюється. Але...Не буду багато писати. Адже ці фільми для того, щоб їх дивитись. Вони варті витраченого часу, повірте.

понеділок, 6 грудня 2010 р.

Кольори

"Художник майбутнього буде колористом"
Вінсент Ван Гог

Цікаво, але у кожного художника власне ставлення до кольорів. Кожен із них може розуміти один і той самий колір по-іншому, іноді навіть зовсім протилежно.
Мені здається, що найглибше їх відчував Ван Гог. У нього навіть була власна теорія поєднання фарб. Весну він бачив зеленою і червоною, з молодими пагонами пшениці і рожевими яблунями, які цвітуть, літо - синім і оранжевим, коли сині блузи селян вимальовуються в темному золоті хлібних полів, осінь - жовтою і фіолетовою, з пожовклим листям і фіолетовими тінями, зиму - чорною і білою, з темними крапками людей, що бігають по снігу. "Колір сам собою щось означає, від цього нікуди не подінешся, і це потрібно використовувати".
Серед усіх кольорів жовтий він любив найбільше. Не дивно, що у нього так багато полотен із соняхами! " Сонце, світло. Через відсутність кращих визначень я вимушений визначати слова жовтий, жовтувато-сірий, лимонний, блідо-жовтий. Який все-таки прекрасний жовтий!"


Зовсім по-іншому сприймала кольори вже згадана в попередньому пості Фріда Кало. Ось яке значення вони мають для неї (щоденник Фріди Кало, 1940 р.):
ЗЕЛЕНИЙ: тепле і золоте світло.
ЧЕРВОНУВАТО-ФІОЛЕТОВИЙ: ацтек. Тлапалі (ацтекське слово, що означає малювання та живопис, "колір"). Стара кров, груші з шипами. Самий живий і самий старий.
КОРИЧНЕВИЙ: колір родимки, падаючого листя. Земля.
ЖОВТИЙ: божевілля, хвороба, страх. Частково сонце і радість.
СИНІЙ КОБАЛЬТ: електрика і чистота. Любов.
ЗЕЛЕНЕ ЛИСТЯ: листя, печаль, наука. Вся Німеччина в цьому кольорі.
ЧОРНИЙ: немає нічого чорного, дійсно нічого.
ЗЕЛЕНУВАТО-ЖОВТИЙ: ще більше божевілля і таємниці. Усі фантоми вдягаються у костюми цього кольору...Або, принаймні, у них така білизна...
ТЕМНО-ЗЕЛЕНИЙ: колір поганих новин і вдалого бізнесу.
МОРСЬКИЙ СИНІЙ: дистанція. І ніжність може бути такого кольору.
ПУРПУРНО-ЧЕРВОНИЙ: Кров? Ну, хто знає!


У мене немає одного кольору-фавориту в живописі. Я люблю їх поднання між собою або з різними фактурами. Небайдужа до бірюзового (колір океану біля пляжу з білим піском) + пурпурно-червоний, або синього ультрамарину в поднанні з оранжевим, люблю синій кобальт із золотисто-жовтим. Взимку віддаю перевагу темно-червоному, але на об'ємній фактурі.
 Але щойно перевірила свої тюбики з фарбами - там найбільше відтінків синього та жовтого. Не знаю, може це етнічні корені так впливають? Очевидно, у підсвідомості в кожного є свої улюблені кольори :) А у вас є?

четвер, 2 грудня 2010 р.

Frida

Фріда Кало - неймовірно талановита мексиканська художниця і жінка із надзвичайною силою волі.

"Я начала заниматься живописью во время выздоровления после автомобильной катастрофы, из-за чего я почти год пролежала в кровати. Все эти годы я работала, поддаваясь спонтанному импульсу своих чувств. Я никогда не следовала какой-либо школе и не зависела ни от чьего влияния. Я не ожидала от своей работы ничего, кроме удовлетворения от самого факта занятия живописью и возможности выразить то, что мне хотелось сказать" (Хейден Еррера, "Фрида Кало")