понеділок, 18 лютого 2013 р.

Джон і Йоко

"Бажання творити виникає в людини завдяки відчуттям, що живуть у неї всередині. Зрозумійте, ви усі є митцями - просто відкрийте для себе цю істину."
Йоко Оно

Сьогодні Йоко Оно виповнилося 80 років. Чомусь важко в це повірити, таке враження, що її і досі переповнює юна творча енергія 60-х! Ми так багато чуємо про Джона Леннона, і так мало про його кохану, талановиту художницю на ім'я "Дитя океану" (саме так перекладається з японської Йоко). Сильну, неординарну особистість з невичерпною фантазією.

понеділок, 5 листопада 2012 р.

Кавові історії

Мене часто запитують про те, що надихає мене на картини. Не буду нічого вигадувати - іноді це може бути просто горнятко кави. Ароматної, свіжозвареної, гарячої...

понеділок, 29 жовтня 2012 р.

Just Kids, або Книги, які надихають - Ч.ІІ

 "Внутри него целая вселенная, которую мне только предстоит узнать"
(Патті Сміт "Просто діти")
Недавно шукала в неті перелік найкращих книг про різні міста світу і натрапила на Патті Сміт "Просто діти". Красива і непроста історія життя двох творчих особистостей у Нью-Йорку - рок-легенди Патті Сміт і фотографа Роберта Мепплторпа. Інтуція підказала мені прочитати її саме восени - чомусь саме цей період асоціюється в мене з великим містом. І я не помилилась - Патті так красиво пише про осінь в Нью-Йорку. Після її слів навіть холодний дощ швидше надихає, ніж примушує заховатись в тепло:
"Выпадали дни, серые дождливые дни, когда Бруклин так и просился на фотографию: каждое окно - обьектив "Лейки", пейзаж в раме - неподвижный и зернистый".
 "Листья окрасились в золотой и алый. На крылечках таунхаусов на Клинтон-авеню появились тыквы со свечками внутри. По вечерам мы гуляли. Иногда удавалось заметить в небе Венеру. Звезду пастухов, звезду любви. Роберт звал ее "Наша синяя звезда".
Патті Сміт у легендарному нью-йоркському готелі Chelsea, 1971 (Photo by David Gahr/Getty Images)

неділя, 21 жовтня 2012 р.

Музика, яка надихає

 "...А як болить зимовий спокій нашого вікна...ніжно-пастельний, як і твій улюблений Моне..."
С.Вакарчук "Така, як ти"
Усі свої картини я пишу під музику. Не можу без неї. Кожна робота, кожен колір асоціюється з якоюсь мелодією, словами, виконавцем. Досі пам'ятаю, що свою першу картину олійними фарбами я написала під "Квітку" Океану Ельзи. Так захотілось навчитись малювати ними - просто пішла до художників на вул. Валову і купила в них фарби і пензлики...а далі вже натхнення і музика підказали, якою має бути та картина.

дуже люблю це фото Славка - шкода, не пам"ятаю, з якого сайту :)